Перелік навчальних дисциплін

-A A +A

Перелік навчальних дисциплін, закріплених за кафедрою

Освітньо – кваліфікаційний рівень «Бакалавр»

  • Друга іноземна мова (англійська)
  • Друга іноземна мова (іспанська)
  • Друга іноземна мова (німецька)
  • Друга іноземна мова (французька)
  • Зарубіжна література
  • Іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська)
  • Іноземна мова за професійним спрямуванням (німецька)
  • Іноземна мова за професійним спрямуванням (французька)
  • Лінгвістичні основи документознавства
  • Термінологічна культура фахівця
  • Українська література
  • Українська мова за професійним спрямуванням

Освітньо – кваліфікаційний рівень «Спеціаліст», «Магістр»

  • Ділова іноземна мова (англійська)
  • Ділова іноземна мова (німецька)
  • Ділова іноземна мова (іспанська)
  • Ділова іноземна мова (французька)
  • Стилістика та редагування документів
  • Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління)

Для аспірантів і здобувачів

  • Іноземна мова (англійська)
  • Іноземна мова (німецька)
  • Іноземна мова (французька)
  • Методика викладання у вищій школі
  • Методологія та методи наукового дослідження
  • Організаційні та нормативні засади підготовки та захисту дисертації

 

Коротка характеристика навчальних дисциплін

1.  Українська мова (за професійним спрямуванням)

Основною формою національної культури є мова. Мова – це запорука інтелектуального зростання, розвою та поступу  народу в загально-світовому житті.Предметом курсу української мови у вищому навчальному закладі є мова як соціально-культурний феномен і засіб спілкування, зокрема й у професійній сфері.Дисципліна «Українська мова (за професійним спрямуванням)» має світоглядно-професійний характер.Курс продовжує формування національно-мовної особистості, розширює мовну компетенцію майбутнього спеціаліста, розвиває навички ефективної професійної комунікації, сприяє опануванню особливостей фахової мови.

Мета курсу – формувати належний рівень знань з української літературної мови, покращити мовну грамотність, підвищити загальний культурний рівень і рівень комунікативної компетентності майбутніх фахівців.

Завдання курсу:

  • сприйняття й усвідомлення студентами ґрунтовних і систематичних знань з усіх розділів курсу української мови за професійним спрямуванням;
  • практичне оволодіння нормами української літературної мови та дотримання вимог культури усної й писемної мови;
  • засвоєння відомостей про призначення, структуру, мовні особливості ділових документів, вироблення навичок їх складання;
  • набуття навичок оперування фаховою термінологією, редагування фахових текстів, опанування основ науково-технічного перекладу;
  • засвоєння правил чинного “Українського правопису”;
  • ознайомлення з сучасними тенденціями літературної норми;
  • виховування поваги до української літературної мови;
  • збагачення лексичного складу студентів з фахових предметів, з різних галузей науки, історії, культури України.

 

2. Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління)

Українська мова – національна мова українського народу. У мові нація залишає всю свою історію, свій всебічний багатовіковий досвід. Здобутки культури, світоглядні ідеї, свою самобутність.  Мова кожного народу є витвором багатьох поколінь.В умовах сучасного ринку актуальним питанням сьогодення є порушення питання, пов’язаних з мовною політикою в Україні, сучасним станом української мови і зі змінами, що відбуваються.Сприяння процесу духовного відродження України; розвиток і підтримка статусу української мови в сучасному українському і міжнародному освітньо - культурному просторі залежить від багатьох чинників, передусім від функціонування в професійній сфері. Готувати висококваліфікованих спеціалістів-науковців, які б не лише досконало володіли державною мовою, але й розумілися в наукових дослідженнях, аналітичній сфері та управлінській діяльності. Сьогодні це стало важливим завданням для молодих науковців, магістрів, аспірантів у вищій школі.Предметом навчальної дисципліни «Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління») у вищому навчальному закладі є мова, як соціально-науковий, аналітичний феномен і засіб управлінської діяльності, зокрема й у професійній сфері.Навчальна дисципліна «Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління») має науковий, аналітичний, управлінський та професійний характер.Навчальна дисципліна дає початок формувань науково-аналітичних здібностей майбутніх спеціалістів, розвитку навичок ефективної управлінської діяльності, разом з тим сприяє аналізуванню особливостей фахової мови.

Мета курсу – формувати та підвищувати сучасний рівень знань з української мови, її науково-аналітичного характеру та управління; рівень компетентності майбутніх фахівців.

Завдання курсу:

  • ¾    засвоєння магістрами основних положень наукового стилю мови, мовної стилістики;
  • ¾   практичне оволодіння науковими дослідженнями;
  • ¾   засвоєння інформації про мовні стандарти, мовні засоби організації наукового тексту;
  • ¾   набуття навичок підготовки до публічного виступу, роботою з науковою літературою як основного джерела фахових знань, картотекою, укладанням списку першоджерел;
  • ¾   засвоєння правил та вимог Постанови ВАК;
  • ¾   Ознайомлення з науковими школами провідних науковців, аналітиків, практиками-управлінцями.

 

3. Зарубіжна література

Курс «Зарубіжна література» призначений для студентів денної та заочної форм навчання всіх спеціальностей Інституту мистецтв Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

Мета курсу – ознайомити студентів зі складним та багатогранним процесом розвитку зарубіжної літератури, різними художніми течіями та стилями, їхнім взаємозв’язком і взаємовпливом.

Завдання курсу – надання знань студентам стосовно головних особливостей художнього розвитку певного періоду,  творчості окремих письменників, у творах яких найповніше знайшли свій вияв певні художні тенденції, прикмети часу.

Основне завдання курсу полягає в забезпеченні опанування студентами програмного матеріалу на рівні його змістової, філософсько-естетичної та жанрово-художньої специфіки, розуміння пов’язаності  літературного процесу зі станом духовної культури. Кожний літературний напрям вивчається в культурологічному контексті, починаючи із загальної характеристики основних тенденцій розвитку і специфіки їх виявлення в літературах окремих країн і творчості видатних письменників доби.

 

4. Іноземна мова за професійним спрямуванням (англійська)

Курс  іноземної мови  за професійним спрямуванням (англійська) призначений для студентів денної та заочної  форм навчання всіх спеціальностей Академії.

Мета курсу – формування в студентів мовних компетенцій, що сприятимуть їхньому «… ефективному функціонуванню в культурному розмаїтті навчального та професійного середовищ», тобто підготовка до практичного користування мовою на побутовому, соціально-культурному та професійному рівнях; надбання студентами рівня володіння мовою, відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.Курс  іноземної мови за професійним спрямуванням (англійська) реалізується шляхом досягнення цілей, що безпосередньо стосуються вивчення мови й формують професійні якості та світогляд.

Практична: формувати в студентів загальні та професійно орієнтовані комунікативні мовленнєві компетенції для забезпечення їхнього ефективного спілкування в академічному та професійному середовищі.

Освітня: формувати в студентів загальні компетенції; сприяти розвитку здібностей до самооцінки та здатності до самостійного навчання в академічному та професійному середовищах.

Пізнавальна: залучати студентів до таких академічних видів діяльності, які активізують і далі розвивають увесь спектр їхніх пізнавальних здібностей.

Розвиваюча: допомагати студентам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їхньої особистої мотивації; зміцнювати впевненість студентів як користувачів мови, а також їхнє позитивне ставлення до вивчення мови.

 

5. Іноземна мова за професійним спрямуванням (німецька)

На сучасному етапі розвитку міжнародних зв’язків відкриваються широкі можливості для засвоєння досвіду інших країн з обраного фаху.Працюючи над вивченням іноземних мов, студенти знайомляться з історією, культурою та подіями суспільно-політичного життя зарубіжних країн, що сприяє підвищенню їхнього загальноосвітнього рівня. Читання літератури в оригіналі дає змогу майбутньому фахівцеві одержувати додаткову інформацію з обраних спеціальностей, а навички розмовної мови – безпосередньо спілкуватися з колегами, партнерами.Мета дисципліни – практично оволодіти уміннями і навичками самостійно читати літературу з фаху для одержання інформації та здійснювати діалогічне спілкування, у тому числі й з носіями мови в певних ситуаціях, тематики й спеціалізації, визначених програмою.Такі види мовної діяльності як усне мовлення та аудіювання, письмо, переклад використовуються як навчальні форми роботи.

Завдання дисципліни:

  • збагачення лексичного запасу;
  • набуття граматичних й орфографічних навичок і вмінь;
  • формування комунікативних навичок під час аудіювання текстів в оригіналі;
  • набуття навичок перекладу (двобічного та зворотного);
  • набуття навичок вільного читання та реферування текстів з фаху чи суспільно-політичного характеру мовою оригіналу;
  • набуття навичок обговорення та висвітлювання власного ставлення до прочитаного.

 

6. Іноземна мова за професійним спрямуванням (французька)

Мета курсу - засвоєння франкомовного матеріалу і набуття навичок практичного застосування знань з іноземної мови відповідно до потреб комунікації в усному мовленні, аудіюванні, письмі, читанні і перекладі.

Завдання курсу полягає:

  • у вдосконаленні лексичних, граматичних та орфоепічних умінь і навичок;
  • у досягненні комунікативної компетенції шляхом аудіювання оригінальних текстів, що не містять діалектних особливостей;
  • у виробленні навичок двостороннього і зворотного перекладу, читання і реферування текстів фахового і суспільно-політичного характеру, обговорення і висловлювання власного ставлення до прочитаного;
  • у формуванні навичок діалогічного і монологічного мовлення, а також вміння логічно і послідовно формулювати свої думки.

 

7. Друга іноземна мова (французька)

В умовах входження України у спільний Європейський освітній простір, що реалізується через послідовне впровадження міжнародних освітніх стандартів та ідей Болонського процесу, володіння декількома іноземними мовами стає ознакою загальної освіченості і професійного кругозору.   Курс «Французька мова як друга іноземна» орієнтований на підвищення рівня мовної компетенції і комунікативної здатності студентів шляхом вдосконалення методики викладання, впровадження у практику новітніх технологій, ефективних методів і прийомів навчання як інтенсивних так і традиційних. Навчальний матеріал побудований на співставленні явищ французької мови з відповідними явищами базової іноземної та рідної мови.

Мета вивчення французької мови як другої іноземної полягає у засвоєнні мовного матеріалу та у набутті орфографічних, лексичних та граматичних навичок, а також практичного використання лінгвістичних знань у мовленнєвій діяльності, а саме: в читанні, в діалогічному та монологічному мовленні, аудіюванні, перекладу зворотнього і двосторонього та в реферуванні прочитаного тексту.

Завдання дисципліни – навчити студентів:

  • читати французькою мовою і розуміти прочитане;
  • спілкуватися французькою мовою в типових мовних ситуаціях;
  • одержувати необхідну інформацію з французькомовних джерел шляхом
  • перекладу фахової та загальноосвітньої літератури.

 

8. Друга іноземна мова (іспанська)

Курс іспанської мови як другої іноземної призначений для студентів денної форми навчання усіх спеціальностей Інституту державного управління та інформаційної діяльності Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.Мета курсу – формування в студентів комунікативних компетенцій, базою для якої є комунікативні уміння, сформовані на основі мовних знань і навичок, тобто підготовка до практичного користування мовою на побутовому, соціально-культурному та професійному рівнях. Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому для неї суспільстві.Програма курсу реалізується шляхом досягнення певних цілей: як таких, що безпосередньо стосуються вивчення мови, так і тих, що формують професійні якості та світогляд.Практична: формувати мовні (лінгвістичні) компетенції, які забезпечують оволодіння студентами мовним матеріалом з метою використання його в усному і писемному мовленні.

Освітня: формувати в студентів загальні компетенції (декларативні знання, уміння й навички, компетенцію існування та вміння вчитися), що сприяють оволодінню студентами стратегіями мовленнєвої діяльності, спрямованої на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.Пізнавальна: залучати студентів до таких академічних видів діяльності, які активізують і розвивають увесь спектр їхніх пізнавальних здібностей.Розвивальна: допомагати студентам у формуванні загальних компетенцій з метою розвитку їх особистої мотивації (цінностей, ідеалів); зміцнювати впевненість студентів як користувачів мови, а також їх позитивне ставлення до вивчення мови.Соціокультурна: надання студентам відомостей про соціокультурні особливості країни, мова якої вивчається, культурні цінності та морально-етичні норми свого й інших народів, а також формування умінь їх використовувати в практичній діяльності. 

 

9. Ділова іноземна мова  (англійська, німецька, французька)

Нові економічні умови в Україні, її просування в європейську і світову спільноту вимагають від випускників вищих навчальних закладів глибокого знання іноземних мов, яке сприяє розвиткові загальноосвітнього і професійного рівня, підвищення їх кваліфікації. Володіння іноземними мовами стало, таким чином, невід’ємною складовою підготовки сучасного фахівця кожного профілю та кожного рівня.Дисципліна «Ділова іноземна мова» є продовженням курсу «Іноземна мова за професійним спрямуванням».Форми навчання: практичні заняття та самостійна робота студентів (СРС).На практичних заняттях використовуються різноманітні вправи та завдання, що містять теоретичні й практичні проблеми з іноземної мови, сприяють розвитку й активізації вмінь і навичок мовленнєвої іншомовної діяльності, а також ознайомлюють з основними міжкультурними відмінностями.

Мета курсу – оволодіння навичками ділового спілкування в професійному середовищі.

Завдання курсу:

  • оволодіння навичками спілкування іноземною діловою мовою в типових ситуаціях: ділова розмова, ділова зустріч, нарада, співбесіда під час прийому на роботу й ін.;
  • оволодіння навичками укладання контрактів, складання ділової та фінансової документації: ділових листів, платежів, розрахунків, замовлень, пакету документів для працевлаштування тощо;
  • ознайомлення з міжкультурними відмінностями поведінки іноземців та українців у ситуаціях ділового спілкування;
  • розвиток навичок аудіювання іноземномовного тексту.

 

10. Методологія та методи наукового дослідження

Навчальна дисципліна “Методологія та методи наукового дослідження” посідає чільне місце в удосконаленні змісту, структури, фахового рівня підготовки аспірантів очної та заочної форм навчання.Для дослідників-початківців важливо знати методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на перших кроках наукової роботи виникають питання саме методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій.Розвиток науки – це зміна парадигм, методів, стереотипів мислення. Складність, багатогранність і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями методології науки.Кожна наукова праця виконується за певними правилами, дотримання яких є гарантією її успіху. Глибоке, творче засвоєння та практичне використання методів і правил виконання наукової роботи є одним із центральних питань зазначеного навчального курсу. Предметом його висвітлення є основоположні принципи підготовки, організації, проведення, оформлення й презентації наукового дослідження.У навчальному курсі запропоновано теоретико-методологічні підходи до аналізу наукової проблематики, характеризуються основні методи наукового пошуку, визначаються логіка, методологія та стан проведення дослідження, висвітлюються вимоги до оформлення наукових робіт. Курс спрямований на підготовку висококваліфікованого фахівця-практика та науковця, який володіє базовими принципами проведення наукового дослідження.

Мета дисципліни – сформувати в аспірантів систему знань про методологію й методи наукових досліджень та вмінь організовувати, здійснювати, оформляти і представляти наукові дослідження.

Завдання курсу:

  • ознайомити аспірантів з основними етапами становлення та розвитку науки, зі станом, проблемами, перспективами світової науки початку XXI століття, організацією науково-дослідної роботи в Україні на сучасному етапі;
  • сприяти розумінню аспірантами сутності методології наукового дослідження;
  • ознайомити аспірантів з методами наукового дослідження;
  • сформувати базові категорійні поняття, які розкривають теоретичні та практичні аспекти наукових досліджень.

Аспіранти повинні знати:

  • предмет, завдання курсу, його структуру;
  • роль методології в процесі наукового пізнання;
  • особливості методів наукового дослідження;
  • сутність наукової теорії, її структурні елементи, типи та функції;
  • категорійний апарат наукового дослідження, структурну схему наукової роботи й основні вимоги до її оформлення.

Аспіранти повинні вміти:

  • розробляти логічну схему, складати план-проспект дисертаційного дослідження;
  • здійснювати бібліографічний пошук і відбір літературних джерел та інтернет-ресурсів;
  • упорядковувати та систематизувати результати наукового дослідження;
  • здійснювати аналіз методології наукового дослідження;
  • обґрунтовувати методи наукового дослідження;
  • складати бібліографічний опис наукових джерел.

Навчальний курс розрахований для аспірантів денної та заочної форм навчання на 108 годин, із них: лекційних занять – 20, семінарських – 14, самостійної роботи  – 74 години.Підсумковий контроль знань здійснюється у формі заліку.Лекційний матеріал є основною формою засвоєння базових теоретичних знань з основ наукових досліджень та організації науково-дослідної роботи в Україні.Тематика семінарських занять передбачає перевірку знань з методології, методики й технології наукових досліджень.Для поглиблення в аспірантів методологічних, технологічних та організаційно-практичних аспектів проведення наукових досліджень передбачено виконання ними індивідуальних дослідницьких завдань наукового спрямування.

 

11. Методика викладання у вищій школі

Освіта визнана однією з найголовніших складових загальнолюдських цінностей. Вектор сучасної політики і стратегії держави спрямований на подальший розвиток національної системи освіти, адаптацію її до умов соціально-орієнтованої економіки, трансформацію та інтеграцію в європейське і світове співтовариства.Демократичні перетворення, які активізувалися в Україні, засвідчують факт формування українського громадянського суспільства та його прагнення долучитися до процесів інноваційного розвитку людства. Освіта й наука виступають не тільки факторами стабільності суспільства, але є важливими чинниками його трансформації, досягнення ним високого рівня економічного розвитку та соціальних показників, примноження інтелектуального потенціалу та є найефективнішими засобами інтеграції України в загальносвітовий освітній і науковий простір.В умовах розвитку демократичного суспільства постає гостра вимога до закладів освіти бути більш відкритими та підзвітними громадянському суспільству з погляду результатів своєї діяльності. Не менш важливе значення мають і процеси глобалізації, підвищення мобільності учнів, студентів, викладачів. Виникає необхідність порівняння результатів функціонування української освітньої та наукової системи із національними освітніми системами інших держав.В умовах формування інноваційного суспільства функціональними особливостями освіти виступає не тільки здатність надавати тим, хто навчається, нагромаджений у попередні роки обсяг знань і навичок, але й підвищувати здатність до сприйняття та використання на практиці нових наукових ідей, технічних інструментів і методів виробництва, формувати в молоді новаторські здібності, ініціативу та підприємливість.Освітня діяльність має в обов’язковому порядку здійснюватись одночасно з науковою та науково-технічною діяльністю, причому на базі найновіших наукових досягнень і розробок, і через формування у вищих навчальних закладах єдиного навчально-науково-виробничого комплексу, де важливою складовою є наукові школи з числа професорсько-викладацького складу, здобувачів, аспірантів і докторантів із залученням найбільш талановитих студентів.Конкурентоспроможність системи освіти насамперед залежить від упровадження в навчальний процес унікальних, інновативних, креативних елементів. Таке можливо, якщо вся система освіти, зокрема й вища, базуватиметься на результатах наукових досліджень, які є двигуном вищої освіти.У сучасному світі Україна розглядає свій розвиток у загальному контексті Європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності західної культури, насамперед: парламентаризм, права людини, лібералізацію, свободу пересування, рівність доступу до якісної освіти будь-якого рівня та інше, що є невід’ємним атрибутом громадянського демократичного суспільства. Україна прагне бути повноправним учасником процесу Європейської інтеграції.Основні напрями державної політики у сфері вищої освіти визначені Конституцією України (1991), Законами України “Про освіту” (1993) та “Про вищу освіту” (2002), "Про наукову і науково-технічну діяльність"(1998); актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Нормативною базою реформування вищої освіти є Закон України “Про вищу освіту”, який спрямований на сприяння процесам демократизації взаємовідносин на всіх рівнях функціонування галузі, визначає повноваження та права всіх суб’єктів вищої освіти, принципи автономії вищих навчальних закладів, врегульовує відносини у сфері навчання, виховання, професійної підготовки громадян України, створює умови для самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства й держави у кваліфікованих фахівцях.

Спеціальний курс “Методика викладання у вищій школі” посідає чільне місце в удосконаленні змісту, структури, фахового рівня підготовки аспірантів денної та заочної форм навчання.

Основна мета курсу — надати здобувачам наукового ступеня цілісну і логічно-послідовну систему знань про дидактику підготовки кадрів вищої кваліфікації; розкрити концепцію, основи теорії, методики і методології викладання навчальних дисциплін у системі вищої освіти.

Завдання курсу:

  • ознайомити аспірантів із законодавчими актами України про вищу освіту і концепцією її розвитку за Болонським процесом;
  • ознайомити зі структурою і змістом навчального процесу у вищому навчальному закладі, з особливостями роботи викладачів, завідувача кафедри, деканату, адміністрації;
  • оволодіти педагогічними формами освітньої взаємодії зі студентами;
  • навчити аспірантів планувати, організовувати і аналізувати різноманітні види навчальних і позааудиторних занять;
  • використовувати найбільш ефективні методи навчання, виховання і розвитку студентів;
  • набути початкового досвіду ведення науково-методичної роботи, дослідно-експериментальних форм педагогічної діяльності;
  • ознайомити аспірантів з кращим педагогічним досвідом викладачів ВНЗ України;
  • апробувати найбільш ефективні прийоми і методи навчання, що застосовуються в системі викладання навчальних дисциплін.

Аспіранти повинні знати:

  • предмет, завдання курсу, його структуру;
  • законодавчі акти України про вищу освіту;
  • концепцію розвитку вищої освіти за Болонським процесом;
  • державні освітні стандарти;
  • нормативні документи Міністерства освіти і науки України;
  • склад документів для ліцензування освітньої діяльності вищих навчальних закладів І–IV освітньо-кваліфікаційних рівнів;
  • склад документів для акредитації напрямів і спеціальностей;
  • склад документів комплексу методичного забезпечення навчального процесу;
  • етапи професійного становлення професорсько-викладацького складу вищої школи;
  • особливості роботи викладачів, завідувача кафедри, деканату, ректорату;
  • сутність інституційних, методичних, організаційних змін національної системи вищої освіти при входженні України в світовий освітній простір.

Аспіранти повинні вміти:

  • складати план-проспект заняття;
  • розробляти різноманітні види навчальних і позааудиторних занять;
  • використовувати найбільш ефективні методи навчання, виховання і розвитку студентів;
  • моделювати структуру заняття;
  • обґрунтовувати актуальність теми заняття;
  • розробляти рекомендації щодо підготовки та проведення заняття;
  • складати бібліографічний опис наукових джерел з проблем вищої школи;
  • розробляти комплекс методичного забезпечення навчальної дисципліни.

Курс призначений для аспірантів денної та заочної форм навчання та розрахований на 108 годин, із них: лекційних занять – 20, семінарських – 14, самостійної роботи  – 74 години.Підсумковий контроль знань здійснюється у формі заліку.Лекційний матеріал є основною формою засвоєння базових теоретичних знань з методики викладання у вищій школі.Тематика семінарських занять передбачає опрацювання наукової та навчально-методичної літератури, організація проведення заняття, підготовка до заняття.Для поглиблення в аспірантів методологічних, технологічних та організаційно-практичних аспектів вивчення методики викладання у вищій школі передбачено виконання ними індивідуальних завдань.Для вивчення понятійно-термінологічного апарату курсу запропоновано короткий термінологічний словник.

 

12. Організаційні та нормативні засади підготовки та захисту дисертації

Спеціальний курс “Організація та нормативні засади підготовки і захисту дисертації” посідає чільне місце в удосконаленні змісту, структури, фахового рівня підготовки аспірантів денної та заочної форм навчання.В Україні з’являються нові наукові центри та наукові школи, удосконалюється система підготовки та перепідготовки наукових кадрів. Перехід на двоступеневу освіту та Болонський процес сприяли появі магістратури, розширенню підготовки науковців через аспірантуру (ад’юнктуру) та докторантуру. Набула значного поширення така форма підвищення наукової кваліфікації та здобуття наукового ступеня як інститут «здобувачів». Проте кількість претендентів на наукову ступінь не завжди супроводжується якістю виконаних і бездоганно оформлених дисертаційних робіт.Дисертація як самостійний вид наукової роботи має свою специфічну особливість порівняно з іншими видами наукової діяльності, оскільки, по-перше, вона носить виключно індивідуальний, чітко означений особовий характер, тобто її виконує особисто конкретна особа; по-друге, її зміст та сутність дає можливість виявити ступінь та рівень наукової підготовки особи з чітко означеного фаху, тобто дисертація виконує кваліфікаційну функцію; по-третє, одержані результати в ході дисертаційного дослідження мають обов’язково бути оприлюдненими. Через дисертаційне дослідження дисертант доводить рівень власної наукової кваліфікації, вміння здійснювати науковий пошук і вирішувати самостійно наукові проблеми.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук повинна містити результати проведених автором досліджень, які в сукупності розв’язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для певної галузі науки.Дисертація, незалежно від галузі знань, має відповідати основним критеріям оцінки наукових результатів дослідження, зокрема передбачати: актуальність обраної теми дослідження; наукову новизну одержаних результатів; самостійність виконаних наукових досліджень й особистий внесок дисертанта в одержання наукових результатів; достовірність дослідження; практичне значення одержаних наукових результатів; апробацію результатів дослідження, їхнє впровадження в сферу практичної діяльності людини.Відповідно до чинного законодавства, підготовка дисертаційної роботи здійснюється у двох формах: через навчання в аспірантурі як аспіранта; через прикріплення до вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації чи науково-дослідної установи в якості здобувача.

Спеціальний курс спрямований на підготовку висококваліфікованого фахівця-практика та науковця, який володіє базовими принципами проведення наукового дослідження.Основна мета курсу — допомогти здобувачам наукового ступеня опанувати систему зв’язків та специфіку відносин у системі організації наукової діяльності, навчити ефективно планувати дисертаційну роботу та спрямовувати зусилля для успішного написання дисертації, правильно з урахуванням вимог чинного законодавства та логіки наукового процесу виконувати дисертаційну працю та вдало оформляти і репрезентувати свої наукові досягнення.

Завдання курсу:

  • ознайомити аспірантів з організацією науково-дослідної роботи в Україні на сучасному етапі;
  • сприяти розумінню аспірантами сутності організації підготовки і захисту дисертаційного дослідження;
  • ознайомити аспірантів із нормативними засадами підготовки та захисту дисертації;
  • сформувати базові категорійні поняття, які розкривають теоретичні та практичні аспекти наукових досліджень.

Аспіранти повинні знати:

  • предмет, завдання курсу, його структуру;
  • специфіку виконання дисертаційного дослідження;
  • особливості дисертації як різновиду наукової роботи;
  • особливості апробації наукових результатів;
  • особливості підготовки автореферату дисертації;
  • умови подання дисертації до захисту;
  • категорійний апарат наукового дослідження, структурну схему наукової роботи й основні вимоги до її оформлення.

Аспіранти повинні вміти:

  • розробляти логічну схему, складати план-проспект дисертаційного дослідження;
  • здійснювати бібліографічний пошук і відбір літературних джерел;
  • упорядковувати та систематизувати результати дослідження;
  • здійснювати апробацію дисертаційного дослідження;
  • здійснювати підготовку основної частини дисертації;
  • моделювати структуру дисертаційної роботи;
  • обґрунтовувати достовірність результатів;
  • формулювати висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів;
  • складати бібліографічний опис наукових джерел;
  • упорядковувати та систематизувати додатки дисертаційного дослідження.

Курс призначений для аспірантів денної та заочної форм навчання, розрахований на 108 годин, із них: лекційних занять – 20, семінарських – 14, самостійної роботи  – 74 години.Підсумковий контроль знань здійснюється у формі заліку.Лекційний матеріал є основною формою засвоєння базових теоретичних знань з основ наукових досліджень та організації науково-дослідної роботи в Україні.Тематика семінарських занять передбачає засвоєння планування наукової діяльності, моделювання структури роботи, опрацювання наукової інформації, організацію захисту, підготовки до захисту, захист дисертації та підготовки матеріалів для подання до Мон України.Для поглиблення в аспірантів методологічних, технологічних та організаційно-практичних аспектів проведення наукових досліджень передбачено виконання ними індивідуальних дослідницьких завдань наукового спрямування.Для вивчення понятійно-термінологічного апарату курсу запропоновано короткий термінологічний словник.