Спеціалізовані вчені ради

-A A +A
За наказами Вищої атестаційної комісії України  в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України функціонують дві спеціалізовані вчені ради.
 
Спеціалізована вчена рада Д 26.850.01 Академії має право приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук з культурології, мистецтвознавства, філософських та історичних наук за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури (культурологія, мистецтвознавство, філософські та історичні науки) в галузі науки за шифром 26 – Культурологія.
(01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп.11, т. 280–21–93)
 
Спеціалізована вчена рада Д 26.850.02 Академії має право приймати до розгляду та проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.02 – документознавство, архівознавство (історичні науки) в галузі науки за шифром 27 – Соціальні комунікації. (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп.11, т. 280–21–93)
 
Навчально-консультаційна лабораторія
Діяльність навчально-консультаційної лабораторії забезпечує надання здобувачам, докторантам і аспірантам відповідної консультативної допомоги щодо підготовки документації та наукових матеріалів згідно вимог ВАК України. Лабораторія також здійснює технічну підготовку документів щодо подання до захисту дисертації, а також проведення захисту на здобуття наукового ступеня доктора або кандидата наук.
(01015, м. Київ, вул. Лаврська, 9, корп.11, т. 280–21–93)
 
Щодо функціонування спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01
 
з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук з культурології, мистецтвознавства, філософських та історичних наук за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури (культурологія, мистецтвознавство, філософські науки, історичні науки) в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв (далі – академії). У системі освіти початку XXI століття серед інших гуманітарних наук і світоглядно-аксіологічних дисциплін поважне місце посідає культурологія.Дослідження культури мають давні філософські традиції (філософія, історія, філософія культури) і нині здійснюються такими науками, як археографія, етнографія, психологія, історія, соціологія, етика, естетика, логіка, філософія культури. Основи культурології як самостійної наукової і навчальної дисципліни не зводяться до філософського, історичного, естетичного, етичного, соціологічного, морфологічного, мовознавчого, мистецтвознавчого та інших підходів у вивчення культури. Сьогодні надзвичайної актуальності набувають культурологічні дослідження, українське суспільство відчуває гостру потребу у науково-педагогічних кадрах вищої кваліфікації, які глибоко володіють методами культурологічного аналізу, науковою інформацією у сфері культури, мають досвід наукової та методичної роботи. У таких фахівцях зацікавлені органи державного управління у сфері культури і розробки культурної політики, заклади культури, науково-дослідні інститути та центри, музеї, бібліотеки, архіви, аналітичні центри, громадські і державні організації, середні, середні спеціальні і вищі навчальні заклади.
 
Високопрофесійних фахівців, які б могли забезпечувати проведення державної політики у сфері культури, потребують структурні підрозділи Міністерства культури України: Департамент формування державної політики у сфері культури, мистецтв та освіти; Департамент культурної спадщини та культурних цінностей, а також відділи культури облдержадміністрацій.
 
Відчувають потребу у науково-педагогічних кадрах вищої кваліфікації інформаційно-аналітичні центри культурно-просвітницької спрямованості, а саме:
  1. Культурно-просвітницький центр Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, діяльність якого спрямовано на реалізацію культурно-просвітницьких функцій Національної бібліотеки України, формування в суспільстві усвідомлення виняткової ролі науки в суспільних перетвореннях, її визначального значення в соціально-економічному і національно-культурному відродженні країни. Центр також здійснює інформаційну підтримку науково-дослідних робіт та супроводу соціальних реформ у державі.
  2. Інформаційний центр з питань культури та мистецтва Парламентської бібліотеки, основними завданнями якого є інформаційне забезпечення процесів функціонального управління з боку Міністерства культури України діяльністю підвідомчих установ, закладів, підприємств, організацій, регіональних та місцевих органів управління у сфері культури та мистецтва; систематичне вивчення, аналіз та наукова обробка джерел інформації з питань культури та мистецтва, що надходять до Інформцентру, і підготовка на їх основі аналітичної, реферативної, оглядової, бібліографічної та іншої інформації і створення баз даних за тематикою галузі.
  3. Український центр культурних досліджень Міністерства культури України як науковий осередок, що розробляє нові концептуальні підходи до державної культурної політики незалежної України, вивчає різні аспекти культурної трансформації в сучасному українському суспільстві, готує аналітичні матеріали про розвиток галузі та окремих її елементів, законопроекти, інші розробки з культурної політики, а також методичні розробки для закладів культури в регіонах України.

За весь період роботи спеціалізованої вченої ради Д 26.850.01 (докторська рада відкрита в академії з 2003, кандидатська – з 2000 року) було проведено 76 успішних захистів (67 кандидатських, 9 докторських) дисертацій аспірантів, докторантів та здобувачів академії.Щодо останньої каденції ради, то наказом ВАК України № 136 від 11 березня 2010 року та № 305 від 27 травня 2010 року спеціалізованій вченій раді Д 26.850.01 в академії було надано право на період до 11 березня 2013 р. проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури (напрями – культурологія, мистецтвознавство, філософські науки, історичні науки).

За цей період спеціалізована вчена рада провела 27 засідань, на яких проведено 1 переатестацію кандидатської дисертації та захист 35 дисертацій, з яких:
  • 30 кандидатських дисертацій (16 за напрямом «мистецтвознавство», 3 за напрямом «філософія», 6 за напрямом «історія», 5 за напрямом «культурологія» спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури);
  • 5 докторських дисертацій (3 за напрямом «мистецтвознавство», 1 за напрямом «філософія», 1 за напрямом «культурологія» спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури).

Серед 35 захищених кандидатів та докторів наук 14 закінчили аспірантуру академії, 3 – докторантуру, крім того, 8 дисертантів є співробітниками академії.На попередньому розгляді у спецраді знаходиться 1 докторська (за напрямом «філософія») та 4 кандидатські (2 за напрямом «мистецтвознавство» та 2 за напрямом «культурологія») дисертації.Аналіз тематики розглянутих робіт свідчить про те, що всі вони присвячені актуальним проблемам дослідження культури як цілісності і конкретно-історичного явища, як цінності і феномена буття, теорії та історії культури в її поліваріантних проявах, а також вивченню мистецтва як феномена художньої культури; пов’язані з темами наукових досліджень кафедр, що рекомендували дисертації до захисту, мають теоретичне значення щодо подальшого розвитку наукових досліджень з теорії та історії культури. Результати досліджень розглянутих робіт можуть бути використані в процесі викладання курсів культурології, філософії культури, історії світової культури і культури України, мистецтвознавства у ВНЗ культури і мистецтв, а також у системі післядипломної освіти з метою підвищення кваліфікації спеціалістів відповідного профілю.

Спеціалізована вчена рада Д 26.850.01 в академії – єдина в Україні з правом проведення захистів за всіма напрямами спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури, а саме – історичні, філософські науки, культурологія та мистецтвознавство. З 2003 року у спецраді за напрямом «філософія» захистилось 3 доктора наук, 2 – за напрямом «культурологія», 4 – «мистецтвознавство».В академії відкрита аспірантура (з 2001 року) та докторантура (з 2008 року) за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури за напрямами «культурологія», «мистецтвознавство», «філософські науки», «історичні науки».На сьогоднішній день в аспірантурі навчається 69 осіб, в докторантурі – 6.
 
Фахівців зі спеціальності 26.00.01 – теорія та історія культури за напрямами «культурологія», «мистецтвознавство», «філософські науки», «історичні науки» готують на базі Інституту післядипломної освіти на кафедрі теорії, історії культури і музикознавства, Інституту соціально-культурних комунікацій та менеджменту на кафедрі соціокультурної діяльності та зовнішньо-культурних зв’язків, Інституту мистецтв на кафедрі мистецьких технологій, Інституту дизайну і ландшафтного мистецтва на кафедрі мистецтвознавства та експертної діяльності.В академії існують необхідні умови для успішного функціонування зазначеної спеціалізованої вченої ради. При академії функціонують поліграфічний центр та бібліотека, фонд якої налічує близько 31000 примірників різноманітних видань.Науковцями установи проводяться дослідження в галузі теорії та історії культури (мистецтвознавства, історії та філософії), з методології культурологічних досліджень, особливостей розвитку культури в Україні в умовах світових процесів глобалізації відповідно до тем наукових досліджень, затверджених вченою радою академії як наукові теми перспективного дослідження: «Культура України: історико-культурологічні виміри»; «Нова соціально-культурна діяльність в Україні: методологія і наукова критика її дослідження»; «Українська культура в контексті розвитку світових культур. Проблема національної самобутності і взаємовпливу. Співіснування культур в добу глобалізації». В рамках останньої теми провідні науковці кафедри теорії, історії культури і музикознавства (а також їх аспіранти та докторанти) розробляють тему «Полілог культур в освітньо-інформаційному континуумі України XXI століття».
 
Зазначені вище теми скоординовані з Інститутом культурології Академії мистецтв України та визнані фундаментальними та доцільними для проведення витрат із Державного бюджету України (протокол додаткового засідання секції літературознавства, мовознавства, мистецтвознавства та етнології Експертної ради при НАН України від 28.01.2008 р.).Академія здійснює видання фахових наукових журналів та збірників наукових праць: «Культура і Сучасність» (журнал затверджено постановою президії ВАК України як фахове видання з культурології, філософії та мистецтвознавства); «Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури» (культурологія, філософія, мистецтвознавство); «Мистецтвознавчі записки» (мистецтвознавство); «Вісник Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (культурологія, філософія, мистецтвознавство, історичні науки, політичні науки).Академія має угоди про співпрацю з Українським центром культурних досліджень, Інститутом культурології Національної академії мистецтв України, Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України, Національною спілкою композиторів України, Інститутом рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського. На базі цих закладів відбувається апробація інноваційних наукових теорій дослідників академії.
 
Спільно з названими закладами організовуються та проводяться періодичні науково-практичні та науково-теоретичні конференції, зокрема Міжнародна науково-практична конференція «Діалог культур: Україна – Греція», Міжнародна науково-практична конференція «Діяльність продюсера в культурно-мистецькому просторі України ХХІ століття», Міжнародна науково-творча конференція «Сучасне мистецьке середовище: творчість та технології», Всеукраїнська науково-практична конференція «Культурна політика в контексті полікультурного світу», Всеукраїнська науково-практична конференція «Діалог культур: дослідження практики, виклики».
 
Академія бере участь у таких міжнародних проектах:
  1. Міжнародний проект «Трансформація освіти і культура: традиції та сучасність». Учасники проекту: університет ім. Ф. Шопена (Польща), Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Національна музична академія ім. А. В. Нєжданової (Україна). 2–3 травня  2012 року проведено Міжнародну науково-творчу конференцію за участю професора В. В. Медушевського (Москва), провідних вчених України і Польщі. Підготовлена збірка тез конференції та розроблений зміст наступної конференції  «Трансформація освіти», що відбудеться у травні 2013 року у Варшавському музичному університеті ім. Ф. Шопена (Польща).
  2. Комплексний науковий проект «Діалог культур: Україна – Греція». Учасники: Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, посольство Греції в Україні, Українсько-грецькій культурний центр (Україна, Греція), університети в Афінах, Салоніках. Мета проекту – сприяти відродженню, збереженню та розвитку українсько-грецьких зв’язків у галузі культурології та музикознавства, налагодження науково-творчих зв’язків між колективом академії та українською діаспорою в Греції. Проведено чотири науково-практичні конференції «Україна – Греція» та видано три збірки тез. Практикується обмін стажуванням науково-викладацького складу Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв та ВНЗ Греції, введення до навчального процесу ВНЗ спеціальних курсів, пов’язаних з проблематикою проекту.
  3. Міжнародний проект «Електронні медіа і візуальні мистецтва» (Electronic media and visual arts). Учасники проекту: Художні музеї Берліну, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв і Національна спілка композиторів України. Щорічна участь у конференціях  в Берліні у листопаді 2009,2010, 2011, 2012 років. На листопад 2013 року запланована доповідь «Презентація української електронної  актуальної (conteporary) музики» (доповідачі проф. В. Д. Шульгіна, доц. О. С. Афоніна). Мета проекту – пропаганда та утвердження міжнародного іміджу сучасної української музики.
 
Щодо функціонування спеціалізованої вченої ради Д 26.850.02
 
в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство за напрямами «історичні науки», «соціальні комунікації». На сьогоднішньому етапі розвитку України величезного значення набуває документознавча освіта. Своєчасність і перспективність спеціальності «документознавство, архівознавство» зумовлена рядом об’єктивних чинників. По-перше, це виключно важлива роль документа, в т.ч. електронного, в сучасному світі. Це носій різноманітної інформації і канал соціальної комунікації, засіб збереження, реєстрації і передання інформації у просторі й часі, це й об’єкт охорони інтелектуальної власності та захисту авторських прав. Основи документоведення — невід’ємна складова досконалості як державного управління, так і будь-якого приватного підприємництва. По-друге, це зростання ролі інформаційних процесів у всіх різновидах людської діяльності, прояв спільної основи, притаманної багатьом інтелектуальним напрямам суспільного розвитку, його глобалізації.
 
Характерні зміни в контексті означеного відбуваються і в нашій державі. Створюються не тільки інформаційно-аналітичні підрозділи, інформаційно-рекламні агенції, розширюється коло центрів науково-технічної інформації, патентних структур, а й посилюється значення високоякісного інформаційного забезпечення вищого керівництва всіх рівнів і напрямів соціального управління на базі новітніх технологій й застосування глобальних світових мереж. Необхідність підготовки на всіх рівнях висококваліфікованих фахівців-документознавців у цій галузі продиктована тими процесами, що відбулися в соціально-комунікативній сфері країни: активний розвиток систем зв’язку, телекомунікацій, створення інформаційного системно-мережевого простору. Сприяти тому покликані відповідні навчальні заклади, аби забезпечити належну підготовку спеціалістів на всіх рівнях безперервної освіти.
 
Діяльність Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв цілком відповідає реалізації вказаних напрямів. Так, на базі Академії протягом 2010–2012 рр. функціонувала спеціалізована вчена рада Д 26.850.02 зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство (соціальні комунікації, історичні науки). За весь період роботи спеціалізованої вченої ради (докторська рада (Д 26.850.02) відкрита в Академії з 2010 р., кандидатська (К 26.849.02) – з 2008 р.) проведено 14 успішних захистів кандидатських дисертацій аспірантів та здобувачів Академії.
 
Стосовно до останньої каденції ради, то наказом ВАК України № 792 від 16 листопада 2010 року спеціалізованій вченій раді Д 26.850.02 в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України було надано право на період до 16 листопада 2012 року (на два роки) проводити захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) історичних наук та наук із соціальних комунікацій зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство.
 
За вказаний період спеціалізована вчена рада провела 16 засідань, на яких здійснено захист 8 дисертацій, з яких:
  • 6 кандидатських дисертацій зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство (соціальні комунікації);
  • 2 кандидатські дисертації зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство (історичні науки).

Аналіз тематики розглянутих робіт свідчить про те, що вони присвячені розвитку основних напрямів діяльності документально-інформаційних структур, методологічним, методичним та організаційним засадам функціонування документально-інформаційних структур у системі соціальних комунікацій. Ряд дисертаційних досліджень відкривають нові перспективи щодо вивчення проблеми керування документацією, а також висвітлюють питання теорії, історії та організації діловодства, організації та технології документування; спеціального діловодства.

Величезне значення для розвитку української науки про документ має побудова розвинутої інфраструктури документознавства, основними складовими якої є підготовка наукових кадрів, документознавча освіта, система професійних видань, проведення документознавчих форумів. З того приводу Академію можна розглядати як комплексну структуру, у межах якої об’єктивно існують можливості щодо наукової підготовки фахівців зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство та функціонування означеної спеціалізованої ради.Так, в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв здійснюється підготовка наукових кадрів в аспірантурі, зокрема, зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство. На сьогодні в аспірантурі навчається 11 осіб. Крім того, навчається 5 здобувачів наукового ступеня кандидата наук зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство.До докторантури Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв прикріплено три здобувачі наукового ступеня доктора наук зі спеціальності 27.00.02 – документознавство, архівознавство, двоє з яких успішно завершують навчання і планують у 2013 році подавати свої дисертаційні праці до захисту.Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв є провідним навчальним закладом науково-методичної ради з культури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, що здійснює підготовку висококваліфікованих кадрів та проводить значну науково-організаційну роботу зі спеціальності «Документознавство, архівознавство». При установі функціонують поліграфічний центр та бібліотека, фонд якої налічує близько 31000 примірників різноманітних видань.
 
Важливим напрямом розвитку вітчизняного документознавчого напряму є галузеве документознавство, що також було реалізовано у підготовці документознавців Академією. За останні роки на базі Академії відбулося 8 міжнародних конференцій «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики».В Академії сформувалася та активно працює документознавча школа, яка розвиває інформаційну концепцію документознавства, приділяючи суттєву увагу дослідженню ролі електронних документів у розвитку системи соціальних комунікацій. У межах даної школи в Академії захистили кандидатські дисертації та плідно працюють на терені документознавства кандидати наук М.В. Вилегжаніна, О.М. Збанацька, О.А. Кравцова, В. В. Рудюк, Ю.П. Якимюк та інші.
 
Науковцями Академії також проводяться дослідження з історії, теорії та сучасних проблем створення документів, формування та розвитку документальних систем, організації функціонування документів, керування документаційними процесами та діяльності архівних установ.Характерною рисою вітчизняного документознавства є висока активність обговорення нагальних проблем розвитку науки про документ, що зумовлює творчі дискусії між провідними вченими. Величезну роль в цьому процесі відіграє щоквартальний науковий фаховий журнал Академії «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія», затверджений як фахове видання з соціальних комунікацій та історичних наук. Вказане видання є гідною трибуною для наукової апробації результатів досліджень. Зазначені вище заходи суттєво впливають на результативність наукових досліджень з документознавства та архівознавства в Україні.